abramshlimazl

#хуцпа. #евреи. #иудаизм. #сатанизм. часть1

АНТИРЕЛІГІЯ ЄЗЕКИЇЛА

Цією загрозою стала світоглядна доктрина, побудована на докорінному спотворенні й перевертанні уявлень про природу людини і Всесвіту. Основу цієї антисистеми ще в 6 ст. до н. е. заклав іудейський священик і пророк Єзекиїл, а його послідовники розвинули її в усній традиції і Талмуді. Ось її ключові положення: 

1) тільки іудеї є людьми, всі ж інші є тваринами: «Їхня плоть – плоть ослина, а їхня похіть – похіть жеребця» (Єз 23.20), «Стосовно акума не існує обману», «Сім’я його треба розглядати як сім’я скотини», тож у стосунках з цими тваринами втрачають сенс такі поняття як етика, чесність, відповідальність, людяність (див.: Єврейське щастя, російські сльози...). 

2) людина живе один раз, проте в «кінці світу» чудесним способом будуть оживлені мертві, давно розкладені тіла правовірних іудеїв – для них відбудеться «воскресіння мертвих» (Єз 37.1–14); 

3) для іудейського бога Ієгови властиві демонічна лютість, ревнощі та тиранічна жорстокість (половина книги Єзекиїла складається з погроз, проклять, описів руйнувань, убивств і канібалізму), відповідно Земля є місцем болю і страждань

4) Ієгова принижує все сильне і здорове, натомість підтримує все слабке і хворобливе: «Я принижую дерево високе і підвищую дерево низеньке, я висушую дерево зелене, а дерево сухе роблю квітучим» (Єз 17.24); 

5) Завдяки Ієгові буде відновлене Іудейське царство: раб Ієгови цар Давид (мається на увазі, хтось з роду Давида) «возз’єднає» Іудею з Ізраїлем (Єз 34.24, 37.16) і запанує над усіма навколишніми країнами. 

Звідки все це взялося? Згідно з письмовою іудейською традицією, Єзекиїл підключився до якоїсь темної озлобленої астральної сутності і став її земним транслятором. У наш час це позначають терміном «ченнелінг» (англ. channeling), що означає встановлення каналу зв’язку з якимись безтілесними сутностями. Вся написана Єзекиїлем книга є описом, за його словами, «божих видінь», які й визначили напрям його подальшої діяльності. 

Нічого подібного досі не існувало – і це справляло враження! Це вже була не релігія, а дещо зовсім інше. Слово «релігія» буквально означає «відновлення зв’язку» («ре» – повторення, «лига» – зв’язок). Йдеться про те, що після земного втілення людина майже втрачає пам’ять про своє минуле. До втілення вона була божественно-духовною сутністю, що жила і діяла в іншому просторі – просторі духів. Щоб згадати себе і розкрити в собі приховані можливості, треба відновити зв’язок між своєю земною і божественною свідомістю. Тобто, перебуваючи в земному тілі, треба усвідомлювати себе втіленим богом – сином Божим (подібно як під час снобачення усвідомити своє перебування у сні). Для цього й потрібна релігія: світогляд і практика відновлення зв’язку. 

Натомість антисистема Єзекиїла категорично заперечувала можливість поєднання божественного і земного, а на рівні практики блокувала еволюцію людини. Тому це була антирелігія. 

Як річ антиприродна, вона не могла змагатися з релігією, подібно як слабке і потворне не може змагатися з сильним і красивим. Потрібно було знайти якусь несподівану перевагу, свого роду «таємну зброю». І Єзекиїл її знайшов.

ХУЦПА – НАХАБНЕ ПЕРЕВЕРТАННЯ ІСТИНИ

Для просування своєї антирелігії Єзекиїл застосував інформаційну зброю, що позначається словом «хуцпа». У своєму оригінальному вигляді це слово існує тільки в єврейській мові. У всіх інших народів світу до недавнього часу навіть не було такого поняття, тому для його позначення використовується згадане єврейське слово. 

Хуцпа – це супернахабство, яке паралізує опонента, оскільки виходить за межу людських уявлень. Річ у тім, що брехня завжди маскується під правду. Її приховують, за неї завжди соромно. Такою брехнею нікого не здивуєш: люди вже до неї призвичаїлися і навчилися правильно реагувати. 

А якщо людина раптом стикається з відвертим перевертанням реальності? Без маскування і претензій на правдоподібність? Рішуче, енергійно і абсолютно безсоромно? Це вже не брехня-напівправда, а щось інше. І тоді людина думає: «Це не схоже на брехню. Але якщо це не брехня, тоді що? Невже правда?!». За словами Леніна, «справжнє враження можна справити тільки супернахабством» (лист Чичеріну 25 лютого 1922 р.). Він знав, що говорив. 

Хрестоматійний приклад хуцпи – це коли хлопець убив своїх батьків і закликає суд помилувати його на тій підставі, що він сирота. 

Або коли злодій впевнено вказує на непричетного і кричить «лови злодія!». 

Або коли бандити побили беззахисну людину, а потім кажуть, що вони захищалися від її нападу. 

Або коли викладач ізраїльського університету доктор Хільда Несімі звинувачує цикл книг про Гаррі Поттера в антисемітизмі на тій підставі, що там не згадуються євреї. 

Або коли домінування російської мови в українському медіа-просторі називається захистом культурних прав росіян від утисків. 

Або коли фотографії з трупами німців, що загинули під час нищівного бомбардування і спалення Дрездена білим фосфором, представляються як жертви голокосту

Вся офіційна історія про Бабин Ярце суцільна хуцпа. 

Хуцпу не треба плутати зі звичайною життєвою відвагою, сміливістю, відкритістю до пригод, як це іноді представляється в літературі. Насправді «воно означає верх цинізму й нахабства, що паралізує опонента... Ефект несподіванки – і все, момент проскочив, хуцпіст зірвав банк. Це такий, свого роду, моральний розбій: розрахунок на те, що нормальна людина, не вірячи власним вухам, заціпеніє, а хуцпіст тимчасом робитиме своє. І Табачника я не раз у такій ролі спостерігала – коли він, наприклад, спокійно, не кліпнувши оком, розповідав, як він з Азаровим урятував українське книговидання, а навпроти сиділи видавці й заворожено на нього дивились, не в змозі видушити й слова...» (Оксана Забужко). 

Один з прикладів хуцпи описаний у книзі «Буття»: сини патріарха Яакова запропонували жителям одного ханаанського міста поріднитися, але за умови, якщо ті зроблять обрізання; «І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його. І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків... Забрали дрібну й велику худобу, і ослів, і що було в місці, і що на полі, і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було» (Буття 34.24–25). 

Патріарх Яаков дещо засмутився, але не через віроломство з боку своїх синів, а через те, що тепер місцеві жителі можуть помститися і знищити його з усім домом

Відразу ж зауважимо, що це повністю вигадана подія: нічого подібного в реальності не було і не могло бути. Бо це не історія, а педагогічні настанови про «правильну поведінку» стосовно неєвреїв, яких рекомендується сприймати так, наче вони є не людьми, а тваринами (див. вище п. 1 антирелігії Єзекиїла). 

Хуцпіст поводить себе так, начебто його не турбує ймовірність виявитися неправим. Він зухвало знущається над очевидною істиною і над інтелектуальними здібностями опонента. Для застосування такого типу абсолютно безсоромної поведінки потрібна глибока, фундаментальна, всеосяжна зневага до свого опонента, ставлення до нього як до бездумної тварини чи навіть комахи. Для цього й потрібне уявлення, що всі інші люди просто не є людьми. Хуцпіста може стримувати тільки страх фізичного покарання з боку людей, оскільки докори сумління чи сором для нього не існують. 

Силу хуцпістам надає відповідна традиція виховання і моральна підтримка зі сторони своїх одноплемінників, які схвально сприймають супернахабні дії проти чужих як прояв особливої сміливості, відваги та винахідливості. На їхню думку, хуцпа – це властивість успішних людей. 

Так, народжений у Брукліні (Нью-Йорк) професор Алан Дершовіц у своїй книзі «Хуцпа» (1991) показав, що за своє панування і переважання у світі євреї повинні бути вдячні хуцпі – національній рисі єврейського народу і не соромитися її. На його думку, особливо важливу роль хуцпа зіграла в підпорядкуванні євреями США. 

«Для сучасних ізраїльтян це слово означає «нахабство», але на ідиші – скоріше “дерзання”. Видний американський сутяга, професор Алан Дершовіц назвав свою відверту автобіографічну книгу “Хуцпа”... Норман Фінкельштейн (автор “Індустрії Голокосту”), що викрив Дершовіца в підтасовуваннях і плагіаті, назвав свою книгу “За межами хуцпи”. Мстивий Дершовіц у відповідь книги не писав. Він писав позови, і, врешті-решт, домігся того, що Фінкельштейн втратив роботу» (Уроки еврейского). 

Самі хуцпісти захищені від хуцпи: вони не вірять словам, бо добре знають ціну всьому цьому блефу своїх соратників. Вони звідусіль чекають обману (звідси єврейський скептицизм і нігілізм), а тому довіряють тільки грошам: «Галілеянин любить честь, а іудей — гроші» (Талмуд). 

Але непідготовлених людей хуцпа вражає, адже вони судять по собі і вважають, що перед ними – такі ж самі люди з відчуттям сорому й відповідальності. Це робить їх беззбройними проти хуцпи, але тільки доти, доки вони дізнаються про її існування. 

Тоді відбувається миттєве перевертання ситуації: хуцпіст тут же перетворюється з хижака на об’єкт атаки, адже його зброя обертається проти нього самого: оскільки він є носієм нелюдської поведінки, то його перестають сприймати як людину, захищену людською етикою.

ЩЕ РАЗ ПРО АЗИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Описана ситуація перевертання ролей хижака і постраждалого є аксіомою інформаційної війни. Згідно з визначенням, інформаційна війна – це рішучі і цілеспрямовані інформаційні дії з метою змінити поведінку противника. Інструментарій ведення інформаційної війни називається інформаційною зброєю. 

Ефективність інформаційної зброї основується на непомітності її застосування. В ідеалі ворог взагалі не повинен підозрювати, що така зброя існує: у нього для неї навіть не повинно бути терміну. А ще краще, якщо він буде переконаний, що її існування неможливе в принципі. Ефективність хуцпи якраз і основується на уявленнях людей, що така поведінка неможлива. 

А якщо люди усвідомлять реальність хуцпи? Як ми вже говорили, «початок інформаційної війни визначити неможливо, і це дає певні переваги агресорові. Але парадокс полягає в тому, що якщо жертва нападу встигне усвідомити, що проти неї ведеться інформаційна війна, то отримані агресором на початковому етапі переваги можуть обернутися проти нього самого». Якщо простіше, то це означає, що хуцпісту буде гаплик. 

Оскільки хуцпа – це прояв нелюдської поведінки, то хуцпіст автоматично ставить себе поза людські закони, адже перетворюється на антилюдську зловорожу істоту, якогось прибульця, чужого. Врешті-решт, належність до людини визначається наявністю ЛЮДЯНОСТІ з такими її обов’язковими складовими як совість, відповідальність, докори сумління за негідні вчинки. При відсутності людяності це вже не людина, а людиноподібна істота, «чужий», нелюдь. Паразит може існувати тільки приховано, якщо ж його розпізнати і виявити – йому кінець. 

Заснована Єзекиїлем і розвинута його послідовниками антирелігія – це хрестоматійний приклад хуцпи. Якби хтось сказав, що маленьке іудейське плем’я належить до духовної еліти людства, то над ним би просто посміялися як над жартівником. Натомість якщо разом з Єзекиїлом дружним і багатоголосим хором впевнено заявити про те, що тільки іудеї є справжніми людьми і єдиним у світі «божим народом», то це викликає не сміх, а інтелектуальний шок. Бо це вже не брехня, а безумство або щось інопланетне, нелюдське, потойбічне, інфернальне. 

Не менш яскравий приклад хуцпи – твердження про те, що арійський Ізраїль був іудейською державою і поклонявся Ієгові. І це при тому, що сама назва «Ізраїль» існувала за два тисячоліття до появи в Палестині євреїв, а Давид (Данвид – «знавець води») і Соломон (Салимон – «мирна, світла людина») були арійцями, належали до филистимлян – «народу моря», вихідців з Північного Надчорномор’я, найімовірніше з Одещини. 

А як вам подобається описаний Єзекиїлем (Єз 47–48) розподіл чужої землі – Палестини – між неіснуючими «колінами Ізраїлю»? Це якби хтось із нас проснувся зранку і дізнався, що його майно вже поділили якісь бродяги, яких він не знає і знати не хоче. 

Хуцпа – це коли єрусалимські іудеї спочатку розпинають Ісуса, а потім заробляють на екскурсіях до «гробу Господнього». 

Хуцпа – це коли князь Ярослав убиває Бориса і Гліба, після чого негайно проголошує їх святими і на їхню честь споруджує храм. 

Хуцпа – це коли цього ж Ярослава, який фізично винищив династію Володимира Великого, зрадив свій народ і накинув на нього духовне рабство Візантії, називають «мудрим», а різні табачники називають його найвидатнішим українцем. 

Сучасний приклад хуцпи – це вакцинація (щеплення): людям з дитинства підривають здоров’я, вливаючи в їхню чисту кров відверто отруйні коктейлі, і при цьому нахабно заявляють, що це рятує їх від хвороб. 

Ви тільки подумайте: новонародженій дитині протягом 24 годин вколюють вакцину від гепатиту Б, тобто від хвороби, яка передається тільки через кров, тому вражає лише сексуальних розпусників, ін’єкційних наркоманів, гомосексуалістів і потерпілих від переливання крові. Очевидно, що таке щеплення – це не просто злочинна, а відверто нелюдська, сатанинська практика. Вашу дитину вже за фактом її народження записали до покидьків суспільства. То ким можна вважати істот, які свідомо це роблять? 

Не менш вражаючий приклад хуцпи – неіснуючий «вірус імунодефіциту людини», що його «лікують» надзвичайно дорогими і надзвичайно токсичними «антивірусними препаратами», від яких людина швидко вмирає. Що, важко повірити, що «боротьба зі СНІДом» і вакцинаційна індустрія – це супернахабний лохотрон? То тепер розумієте, яку силу має хуцпа?

СНІД - не вірус, а псевдонауковий тероризм (відео) 

Ще один глобальний лохотрон: вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) 

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened

Your IP address will be recorded