abramshlimazl

Сім років тому – 25 травня 2014 року – Україна вибрала Зеленського.

Я не помилився, як не помилися ви, коли це прочитали.

Так, саме Зеленського. Бо 54,7% громадян України, які проголосували на виборах 2014 року, точно голосували не за курс, визначений Революцією Гідності. Як зазначав Фонд «Демократичні ініціативи» (https://dif.org.ua/.../peremoga-petra-poroshenka-chogo...), «перемогу політика-бізнесмена з далекою від бездоганної репутацією можна сприймати як невдачу Майдану». Зрештою, якщо б доля розпорядилася так, що маніпуляції політтехнологів переможця не досягли б поставленої мети – обрати Порошенка в першому турі – то в другому він би міг похвалитися результатом близьким до 73%.

Тепер згадаймо про політтехнологію «однотурового». Ключовий акцент робився на тому, що «президента треба обрати вже в першому турі». Щоб «не дати можливості Путіну зірвати вибори». Потім це залякування політтехнологи Порошенка трансформували в лякалку «а то Путін нападе», хоча Путін, як всім відомо, напав на Україну 20 лютого 2014 року. 

Прикметно, що Путін доволі швидко визнав результати виборів президента – вже 12 червня сайт президента РФ повідомив інформацію про першу телефонну розмову двох президентів. «Показовими моментами стали також швидке визнання офіційною Москвою результатів виборів в Україні, з одного боку, та обіцянка Порошенка найближчим часом відвідати російську столицю, з іншого» (https://dif.org.ua/.../peremoga-petra-poroshenka-chogo...). До речі, чим це не «подивитися в очі Путіну» Зеленського?

Наступна маніпуляція – «другий тур виборів може поставити під сумнів їхню легітимність, а значить дасть Путіну підстави не визнати їх». Тому програмові розбіжності неважливі, бо вирішується питання збереження єдиної України, це плебісцит за єдність нашої держави, а плебісцит – справа однотурова.

І ще політтехнологи особливо наголошували, що з кандидатів «Євромайдану» (у штабі Порошенка принципово не вживали назву Революція Гідності), Порошенко є найбільш прийнятним для противників Революції Гідності.

Звідси й обіцянки «все – всім», як у Зеленського в 2019 році. Думаю, кожен може пригадати не одну обіцянку, а я зупинюся ще на кількох важливих моментах.

Абсолютно антиукраїнська позиція Порошенка по захисту «прав російської мови» і наголос на збереженні статус-кво в мовному питанні (на той час голова Верховної Ради Турчинов не підписав закон про скасування українофобського закону ківалова-колєсніченка, за який 23 лютого 2014 року проголосував парламент, і Порошенко зберігав статус-кво до 28 лютого 2018 року, називаючи скасування закону КК помилкою – https://www.lefigaro.fr/.../01003-20140627ARTFIG00363-le...). Це навіть гірше, ніж «какаяразніца».

Так само, як за Зеленським у 2019 році стояв Коломойський, за Порошенком у 2014 році стояв Фірташ – колишній риг і «гаманець Януковича», олігарх, якому Москва настільки довіряла, що дала «заробляти» на поставках і транзиті російського газу. Саме Фірташ погодив у Відні кандидатуру Порошенка на президенство і схилив Кличка, який мав хороші президентські шанси, не брати участь у виборах і підтримати Порошенка. Також за повідомленнями ЗМІ Фірташ брав участь у фінансуванні президентської виборчої кампанії Порошенка (https://gazeta.ua/.../hto-ye-bilsh-prorosijskim-politikom...).

До речі, очільники групи «РосУкрЕнерго» активно, не криючись, підтримали альянс Порошенка і Кличка. Відповідні заяви зробили Фірташ (https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/31/7020902/) і Льовочкін (https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/29/7020740/). Той самий Льовочкін, який є в одній з Медведчуком фракції ОПЗЖ. Так вже співпало…

Але найбільшим доказом тотожності Порошенка-2014 і Зеленського-2019 були новонавернені під кінець каденції фанати Порошенка. Саме вони найбільше істерили проти Зеленського. Бо бачили в ньому Порошенка. За якого не голосували в 2014-му. Якого не хотіли у 2019-му.

Але вони не бачили (і досі не бачать!), що Порошенко-2014 нікуди не зник. Він просто краще пристосувався – вибрав собі в 2018 році патріотичну роль і добре її відіграв. На його тлі «Порошенком» вже був Зеленський. 

Тому так само, як я написав про президентські вибори 2014 року, можна сказати і про вибори 2019-го, коли 73% громадян, які голосували на виборах, знову вибрали Порошенка

. А 25% вибрали його відтюнінґовану версію…

Андрій Мохник

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened

Your IP address will be recorded